- заклинач
- —————————————————————————————заклина́чіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заклинач — а/, ч. Той, хто заклинаннями, чарами діє на кого , що небудь, підкоряючи своїй волі … Український тлумачний словник
заклинатель — я, ч. Те саме, що заклинач … Український тлумачний словник
заклиначка — и. Жін. до заклинач … Український тлумачний словник
відьмак — (людина, яка займається чаклунством), чаклун, чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов ян);… … Словник синонімів української мови
чаклун — 1) (людина, яка займається чаклунством), чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник, відьмак; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов… … Словник синонімів української мови